Марія Монтессорі — одна з найпрогресивніших педагогів ХХ ст. Вона стоїть на одному рівні із відомим радянським діячем Антоном Макаренком та американцем Джоном Дьюї. Народившись у Центральній Італії, вона стала першою жінкою в країні, яка не тільки здобула медичну освіту, а й ступінь доктора наук у цій сфері. Сильна, розумна, талановита — все це про неї. А найголовніше — безмежна любов до дітей та прагнення змінити суворі традиції виховання, що не одне століття панували на італійських землях.
Для педагогів усього світу стало великим відкриттям, коли вихованці М. Монтессорі у своїх знаннях значно перевершили учнів із простих шкіл. Серед таких вихованців були і звичайні діти, але переважну більшість становили вихідці із сирітських будинків, а також малеча із певними фізичними вадами. Це викликало значний резонанс, а разом з тим і цілу купу суперечностей серед фахівців педагогіки.
Що відрізняє такі садочки від звичайних?
Саморозвиток та самовдосконалення. Дитина самостійно обирає чим займатиметься. Педагог лише ознайомлює з наявними можливостями та не втручається в процес пізнання, тільки направляє його, якщо дитина має труднощі з маніпулюванням певними предметами.
Відсутність вікової диференціації. Діти не діляться на групи за віком. Навпаки, схвалюється, коли молодші дітки вчаться від старших, коли старші опікають молодших – так само, як це було раніше у великих родинах.
Простір поділено на зони, меблі компактні та легко пересуваються. Зони можуть бути такими:
- Практичного життя (для малюків 2-2,5 років) – тут вони вчаться вдягатися, доглядати за собою, мити, лити, сипати, різати тощо.
- Сенсорного розвитку – тут діти жмакають, нюхають, відчувають, торкаються, досліджують колір, довжину, ширину та інші фізичні властивості предметів та матеріалів
- Музична, географічна, хореографічна, мовна зони – це зони варіативні, де діти вчаться танцювати, співати, грати на музичних інструментах, виготовляти іграшки тощо.
Основне завдання вихователів у цьому процесі — допомога дитині у її психічному становленні, підтримка сил та укріплення численних можливостей. Звісно, що для втілення у життя подібної мети, має бути створене відповідне стимулююче середовище.
Сьогодні в Україні є багато центрів та садочків, які мають в своїй назві Монтесорі педагогіку. Проте батьки повинні знати, що всі вихователі повинні мати міжнародний сертифікат, який підтверджує те, що викладач має право працювати з дітьми і вивчив методику. Окремо прослухані курси такого права не дають.
Подивіться на облаштування зон в садочку і як саме будуть рухатися діти, чи все безпечне, чи дітям достатньо місця.
Пам’ятайте: назва садочку чи центру нічого не означає! Питайте документи, читайте відгуки! Монтесорі-центри - не панацея, це лише одна з можливих доріг виховання і розвитку.