Наші намагання вивчити англійську впродовж шкільних років, університетських студій та потім по самовчителю нагадують спроби навести лад з одягом, принісши його величезною купою і розсувавши по пакетах та скринях. Ладу нема, а за кожною майкою треба порпатися в усіх клунках.
Ми або: вивалюємо весь одяг купою посеред хати, або кидаємо по мішках, або сортуємо а потім кидаємо по мішках, або сортуємо і тримаємо по коробках та скриньках.
Так роблять всі, хто вчить англійську, тобто:
1) Розуміємо, що якщо слова не записувати, а читати, то більшість з них губиться
2) Кожен раз, навчаючись за новим підручником беремо новий чистий зошит
3) Спочатку сортуємо по принципу: 100, 200, 600 найуживаніших, потім – за частинами мови, але вони все ще не пов’язані між собою
4) Будуємо в мозку «скрині» та «коробки», де лежать слова, словосполучення, які за потреби будуються в речення
Як же вчити, аби вивчити?
Справа в тому, що мозок опирається інформації, яка не задіяна, не вбудована не засвоює або забуває її. Якщо ми структуруємо інформацію, вчимо слова не окремо, а в контексті, в граматичній зв’язці, то інформація перетворюється на знання і буде сприйнята та засвоєна мозком. Таким каркасом для наших сховок для слів є граматика мови. Без знання граматики ми не можемо використовувати слова правильно.
Діти не вчать граматику рідної мови, але шляхом багаторазового повторення за матір’ю вони вчаться розуміти мовленнєві конструкції, контекст і будувати власні речення за аналогією. Так само як діти, ми зможемо використати займенники чи прислівники тільки після того, як взнаємо основні дієслова та іменники. Іменник йде в парі з прикметником, замінюється займенником і чіпляється до дієслова.
Коли ми тільки починаємо вчити мову, дуже важливо використовувати так звані «опорні» схеми, таблиці, картки. В кожному реченні підкреслюємо підмет, присудок, а далі – основне і допоміжне дієслово та інші члени речення. Малюємо шаблон українського речення, потім англійського і порівнюємо. Отже, щоб запам’ятати англійське слово, його треба:
• Побачити
• Почути
• Написати (бажано рукою)
• Класифікувати (віднести до певних груп)
• Застосувати в мовленні (побудувати з ним речення, питання, заперечення)
• Дібрати синоніми та антоніми
• Від цього слова побудувати інші слова (якщо можна)
Мозок не буде утримувати в пам’яті довго слова, якими ви не користуєтеся. Тому латинське прислів’я «повторення – мати навчання» - стане у нагоді!
- 2 перегляди
