Про історію міста багато можуть повідати його вулиці. Кожна має свій час народження, свою старовинну і сучасну історію та свої неповторні риси. Кожна з них — і велика вулиця, і маленький провулок — дуже важливі для історії та архітектури міста.
Вацьківський провулок
Цей провулок починається від майдану Згоди і закінчується Гоголівською вулицею. Провулок вів у село Вацків (нині – Глибочиця), чим пояснюється його назва. Тепер вже прокладено пряму дорогу з Житомира.
Є і інший варіант назви: Калино-Вацьковський, тому що провулок раніше розгалужувався на дві дороги: на Вацьків та Калинівку. Це розгалуження було в районі нинішнього аеропорту біля с. Смоківка. Тепер залишилася лише частина від великої дороги, яка і стала провулком. Власне дорогу забудували у 1974-77 роках і вона щезла.
Вулиця Мала Бердичівська — одна з найстаріших вулиць міста, що знаходиться у центрі міста. Починається від вулиці Черняховського і закінчується на Майдані Корольова. Довжина всього 510 м.
Сформувалася у другій пол. ХVІІІ ст. зі шляху, що вів від Житомирського замку (через східну браму) в напрямку Станишівки (Бердичева), через що першою назвою вулиці, відомою з карти міста 1781 року, була Бердичівська вулиця. На початку ХІХ ст. втратила роль головної дороги на Бердичів (її почала виконувати Велика дорога на Станишівку, яку через це й назвали Великою Бердичівською вулицею) та була перейменована на Малу Бердичівську вулицю. У 1870-х роках мала формальну назву Орловська вулиця, яка фактично не вживалася і не прижилася.
Пізніше вулиця ще кілька раз перейменовувалась – Комсомольська, Юнацький провулок.
Лише у 1993 році історична назва остаточно повернулась.
До цього часу тут зберігся будинок, де народився Ярослав Домбровський діяч польського національно-визвольного руху та Паризької комуни. В Житомирі є вулиця його імені в районі Богунії.
Вулиця Мала Бердичівська – тиха і не гамірна, хоча тут проходить тролейбусний маршрут. Влаштуйте собі прогулянку цими місцями, не пошкодуєте!
- 16 переглядів
