Прима украинского стендапа Лера Мандзюк в понедельник в Житомире с большим концертом! Не упустите!

Прима украинской стендап-комедии Лера Мандзюк в понедельник с большим концертом выступит в Житомире.

17 июня в 19:00 в Житомирском театре им. Кочерги яркая комикеса с полностью самобытным стилем представит новую программу из лучших и новых шуток.

— Беріть своїх друзів, близьких і всі приходьте! Бо буде фосо! — у фірмовому закарпатському стилі запрошує Лєра Мандзюк. — Се буде самий чесний стендап із усіх, які я писала і самий смішний з усіх, які ви чули. Нема гарантії, що він буде в ютубі. Тож ваше завдання: купити квитки, покликати друзів, взяти гарний настрій і прийти. Буду рада вас бачити!

Чувство юмора Леры Мандзюк, ее авторский стиль, честность, искренность и меткость – именно те составляющие, благодаря которым на выступлениях актрисы яблоку негде упасть.

Лера Мандзюк — именно та невероятная девушка, которая «рассмешила смешных», став победительницей в популярном шоу, чья большая семья стала известной на всю страну благодаря остроумным рассказам Леры.

Закарпатская звезда юмора принимала участие в Stand up Battle, Открытом микрофоне, Женском квартале, а сегодня собирает полные залы на своих сольных концертах.

Открытая и прямолинейная Лера Мандзюк в своих стендапах и шутках поднимает темы нашей будничности и жизни в целом: родители, отношения, родственники, друзья, работа, праздники, политики…

А нестандартный взгляд Леры на обычные вещи делает ее выступления по-настоящему сильными.

— Якщо любите спілкування і її величність імпровізацію — сідайте в перший ряд. Вам сподобається! — гарантують організатори.

Монологи Леры Мандзюк цитируют, ее шутки удерживают украинцев на позитивной стороне жизни.

А еще Лера Мандзюк — единственная стендап-комикеса, которая с начала полномасштабного вторжения не переходила на украинский, потому что всегда говорила.

— Для мене кожен стендап — це свято. Кіть у вас припадає свято на дату, коли стендап, приходьте, будеме святкувати разом! — каже Лєра Мандзюк. — Мені не подобаються календарні свята, які святкують всі і суспільство ніби заставляє мене святкувати тоже. Але мені подобаються свята, які я сама собі роблю. Вихідний день — це маленьке свято. Поїхати в Закарпаття — це свято. Нова сукня — маленьке свято, прочитала хорошу книгу — стає сумно, але хочеться святкувати. Довго не було сонця, воно наче боїться нас, прячеся. А коли з‘явилося — свято, хочеся гарно одітися і йти гуляти. Свято в середині мене — от я про що. Рада цим ділитися.