Ви є тут

Будувати мости заради майбутнього: в Житомирі пройшла ІV Міжнародна наукова конференція «Польща-Україна: спільні шляхи до свободи. Балто-Чорноморський союз Міжмор’я: ретроспектива і перспектива»

maryna_grytska

7 листопада Житомирський державний педагогічний університет ім. І. Франка приймав учасників та гостей конференції, присвяченої різним аспектам польсько-українського діалогу. Захід проводиться вже не вперше, такі «наукові мости» стали доброю традицією для Житомира. Це й не дивно: саме тут найбільша за чисельністю польська громада.

На пленарному засіданні з вітальним словом до учасників конференції звернулася Сейко Н. А. – проректор ЖДПУ. Вона зазначила, що університет має тривалі дружні стосунки з польськими колегами. З сорока семи угод про міжнародне співробітництво, які уклав університет, 2/3 – власне з польськими вищими навчальними закладами та неурядовими організаціями. При Житомирському педагогічному університеті успішно діють програми академічного обміну та мобільності, кілька разів на рік студентам читають лекції польські викладачі, наші науковці мають змогу брати участь у міжнародній програмі обміну Erasmus+

На історичній кафедрі університету вже кілька років успішно видається науковий збірник праць Intermarum.

Серед почесних гостей конференції – керівник консульства РП Польща у Вінниці  пан Войцєх Мрозовський.  У своєму вітальному слові він зазначив, що завданням дипломатів, політиків і вчених є виробити засади створення союзу «тримор’я» - країн, які мають вихід до Адріатичного, Балтійського та Чорного морів, творити політику добросусідства, робити все можливе, аби стримати експансію імперських настроїв Росії далі на схід.

Проект фінансований в рамках опіки Сенату Республіки Польща над Полонією та поляками за кордоном за посередництвом Фундації «Допомога полякам на Сході».

Президент ГО Союз Польської Шляхти пані Наталя Іщук у своїй промові зазначила, що «такий новий економіко-політичний альянс міг би стати відповіддю на сучасні загрози, що насуваються з глобалізованого світу».

Робота конференції передбачала секційне обговорення доповідей, серед який особливо потрібно виділити дослідження Вікторії Венгєрської «Імперії та модерні національні проекти в картографічних практиках XV-XIX ст». Дослідниця зазначила, що картографія і тоді, і зараз використовувалася як засіб виправдання завойовницьких походів, це був своєрідний засіб просвітництва і водночас пропаганди, який закріплював уже існуючий порядок речей.

Цікавою була доповідь Гона М.М. про знакові події Голодомору, Холокосту та Пораймосу у політиці пам’яті України та Польщі. Дослідник порівнював досвід двох країн у акцентуації, ремінісценції певних подій, а також процесів забуття імен та явищ. Дискусії викликали приклади прочитання українських та польських міст як культурного простору колективної пам’яті, коли на певні події чи імена відгукуються місцеві ініціативи і з часом вони виростають до такого рівня, що здатні самостійно творити політику колективної пам’яті.

В рамках конференції відбулася презентація науково-публіцистичних видань. Перше – колективна монографія істориків ЖДПУ «Нарис історії Житомирщини першої половини ХХ ст.» Друге –збірка інтерв’ю «Майдан від першої особи». Цей масштабний проект розпочався в лютому 2014 року і триває досі. За цей період дослідники в робочих регіональних групах записали та обробили 1247 історій.

Особливо цінним є те, що було записано свідчення не тільки жителів столиці, але й очевидців та учасників т.зв. регіональних майданів, які синхронно розпочалися по всій країні.

Ця титанічна праця здійснюється співробітниками Інституту національної пам’яті та волонтерами в регіонах, які відшукують респондентів, записують та транскрибують всі свідчення.

Майдан, Революція Гідності – наша новітня історія, і добре, що результати її вивчення презентуються саме на таких міжнародних заходах.

Україні і Польщі, які мають спільне минуле, доведеться будувати спільне майбутнє. А яким воно буде, залежить від зусиль кожної людини доброї волі.