Перший день липня, субота, день, коли католики особливо вшановують Матір Божу.
В Житомирі похмуро і накрапає дощ. Але біля храму св. Софії святково і радісно: віряни чекають свого єпископа! Одразу біля входу на галявині – група прославлення спільноти Неокатехуменату. Вони співають під гітару, вітаючи єпископа. І на порозі храму зустрічає головуюча сімейна пара, яка проголошує вітальну промову. А вже біля вівтаря – настоятель о. Віктор Маковський, як гостинний господар запрошує «батька єпархії».
А за кілька хвилин –урочиста процесія і єпископ в повному святковому облаченні зі знаками своєї влади – перснем, мітрою та жезлом. Він – пастир цієї отари, це його народ. А він – «священик великий, що за життя свого подобається Богу». Так співалося в антифоні на вхід. «Відкрийтеся брами, піднесіться одвічні двері! Ось Господь, Цар слави!»
В храмі немає порожнього місця, навіть найменші в колисках і старші парафіяни сьогодні тут, незважаючи на дощ і вітер і далеку дорогу, яку кожен здолав, аби приїхати до серця єпархії.
Як на кожному святі, гостей не бракувало. Тут і представники обласної ради, місцевого самоврядування, мери кількох міст. Поруч – почесні гості з Польщі, з двох консульств Вінниці та Калініграда. Навіть були справжні лицарі! Не вірите? Дарма! Свято відвідав представник Мальтійського ордену а також в храмі були Лицарі Колумба, які віднедавна служать в Україні.
Представники Ради Церков, різних християнських конфесій та деномінацій зібралися сьогодні разом, аби спільно підносити молитви за нового єпископа та ввірений йому народ.
І якщо на свяченнях в Києві костел святого Олександра був «золотим» від блиску риз, то в храмі св. Софії лилося срібло – священичі ризи були сріблясто-білого кольору – це символ чистоти та непорочності.
Єпископ виголосив проповідь, спираючись на фрагмент Євангелія, де описується як 12-річний Ісус навчав в храмі. Батьки шукали Його. О. Віталій наголосив, що ми повинні зважувати власні кроки та вчинки, чи ведуть вони до дому Отця Небесного.
«Ми повинні закохатися в Церкві. Заново. Як чоловік і жінка, що давно вже живуть разом. Заново закохатися один в одного», - такі слова проповіді, дещо провокуючі, збентежили всіх присутніх, але такий він, наш новий єпископ: молодий, творчий і нестандартний.
«Коли ви молилися про нового пастиря, ще не знаючи, яким він буде, може ви не такого очікували? Може більш представницького, старшого літами? Може мудрішого? Може набожнішого? Я, напевно, таким не є. Але ви дасте мені приклад. Приклад віри і молитви. Ця земля Житомирська, родюча, яка слухає Бога, вона – серце цієї дієцезії».
Так сказав єпископ про місце свого нового служіння.
Після Меси, вже традиційно, всі священики зробили спільне фото на сходах єпископської резиденції, котру від часів СРСР займає краєзнавчий музей і не збирається поки віддавати церковне приміщення.
А далі – єпископ був відкритий для обіймів, привітань та спільних фото. Не відмовив нікому, ні дитині, ні поважним гостям та журналістам.
Завтра 2 липня єпископ Віталій вирушить до Бердичева з візитом до Санктуарію Матері Божої Бердичівської (костел кармелітів).
фото: С. Франциска Туманевич, та парафія св. Йоана з Дуклі (м. Житомир)
- 32 перегляди
