Не встигли відшуміти пристрасті після введення квот на радіо, ще не поламано всі списи у публічних та інтернет-дискусіях, аж тут – продовження бенкету: ухвалено новий закон про мовні квоти на телебаченні.
23 травня Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект № 5313 «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації». За законопроект проголосували 269 народних депутатів.
Згідно норми закону, відтепер на телебаченні діятимуть обов’язкові квоти передач і фільмів українською мовою: 75% для загальнонаціональних і регіональних телеканалів, 60% - для місцевих телеканалів, 75% - для програм новин.
Кому ми маємо завдячувати? Співавторами законопроекту є народні депутати Микола Княжицький, Вікторія Сюмар, Ігор Васюник, Микола Кадикало («Народний фронт»), Олена Кондратюк («Батьківщина») і Вадим Денисенко («Блок Петра Порошенка»).
Закон прийнятий у другому читанні, після численних дискусій та компромісних рішень. Наприклад, Вікторія Сюмар наполягала на подобовому обрахуванні, а не потижневому. В такому випадку, телекомпанії в дні тижня виконуватимуть закон, а на вихідні – зроблять повністю російський ефір.
Для контролю було обрано два часові проміжки і відповідно до закону має бути дотримана квота в кожному з проміжків часу між 7.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00.
Телеканали, які мають мовлення мовами національних меншин, що проживають в Україні, мають забезпечити сумарний тижневий обсяг мовлення державною мовою та мовами корінних народів України в обсязі не менше 75%, при цьому не менше 30% - українською мовою.
Всі фільми та передачі (крім тих, що зняті до 1 серпня 1991 року) мають бути озвучені (продубльовані) українською, або мати українські субтитри.
В прямоефірних передачах диктори (ведучі) мають говорити державною мовою, всі репліки іноземною – з субтитрами.
Іноземна мова допускається в репортажах з місця подій (крім мови дикторів).
На момент підписання закону, найменший обсяг української (26%) був на телеканалах «Інтер» та «Україна».
