Житомиряни долучилися до мітингу-реквієму

В історії України є багато чорних сторінок, які всі мешканці згадують з болем. Проте про трагедії варто пам’ятати, щоб ніколи більше не повторити жаливі сценарії. Саме з цією метою 27 листопада у Житомирі проводитиметься мітинг-реквієм до Дня пам’яті жертв Голодомору 1921-1923 років та масових голодів 1921-1923, 1946-1947 років на території України. Більше на сайті zhytomyr-online.com.

Захід проходитиме біля “Сумуючого Янгола”

Про проведення мітингу-реквієму повідомила Житомирська міська рада. Згідно з анонсом їх пресслужби, 27 листопада з 15.30 жителі міста могли долучитися до заходу, що проводився біля пам’ятника “Сумуючого янгола” на Майдані Путятинському. До участі запрошували представників громадськості, органів державної влади й місцевого самоврядування, а також духовенство. 

О 16.00 вся Україна розпочала традиційну хвилину мовчання, а о 16.01 стартувала акція “Запали свічку пам’яті”. 

Аналогічна акція вже відбувалася у Житомирі у різні роки. Наприклад. у 2020 її проводили 28 листопада Містяни принесли до “Сумуючого янгола” квіти, лампадки та інші пам’ятні атрибути. Кожного закликали запалити свічку у своїй оселі, щоб вшанувати загиблих у той жахливий час. А у 2019 році учасники мітингу-реквієму спільно заспівали гімн України та прочитали молитву. Серед предметів, які житомиряни принесли з собою, були колоски й хліб, а акція перепала на 23 листопада. 

Яким був Голодомор на Житомирщині

У 1930-ому році на Житомирщині масово почала скорочуватися кількість вирощеного зерна. Це було пов’язано з примусовою колективізацією та масовим розкуркуленням найбільш працьовитих селян. На початку 1932 року на Житомирщині настав найбільший голод, а всі надії селян на допомогу від влади розбиває закон про “П’ять колосків” - за невеличку кількість зірваних рослин люди могли потрапити до в’язниці. У листопаді цього ж року у рамках постанови “Про заходи щодо посилення хлібозаготівель” розпочалися обшуки в оселях селян з метою відшукати у них запаси зерна, а згодом конфіскувати їх. Практикувалися натуральні штрафи спочатку м’ясом, а потім усіма продуктами, які були у господарів.

У лютому 1933-го в області було зафіксовано різке зростання жебрацтва та безпритульності серед дорослих і дітей, голодування набирати масовий характер. Навесні цього ж року відбувся пік трагедії. У селян відбиралися жорна, які зараз можна знайти у Житомирському обласному краєзнавчому музеї. 

Статистика загиблих за районами Житомирщини жахає:

• Попілянський - 4477 осіб;

• Ружинський - 4386 осіб;

• Чуднівський - 3897 осіб;

• Хорошівський - 516 осіб;

• Ємільчинський - 565 осіб;

• Лугинський - 249 осіб.

Всього Житомирська область втратила 55 тисяч громадян у цей період. Проте це лише за офіційними даними. Близько 1000 студентів у 1933 році в Житомирі через нестачу харчових продуктів покинули навчання. Масштаби голоду доходили до такого, що місцева влада зверталася до Москви, щоб визнати Житомир одним з восьми міст, які найбільше постраждали від голоду. Проти розв'язання проблеми почалося лише у 1934-ому.