У Житомирі запланували відкрити меморіальну дошку останньому в’язню концтабору Майданек Францу Карловичу Бржезицькому. Таке рішення 20 листопада прийняв виконавчий комітет Житомирської міської ради.
Далі розкаже “Житомир онлайн”
Встановити дошку цій людині стало ініціативою громадської організації “Студентський польський клуб”. Бржезицький був останнім в’язнем концентраційного табору Майданек, помер в 2017 році. Цій людині-легенді було 92 роки.
Урочистий захід по відкриттю меморіальної дошки пройде 30 листопада о 12-00 біля будівлі, де проживав Франц Карлович за адресою Новий Бульвар, 7. Цього ж дня в Gnatyuk Art Center, що знаходиться по вулиці Велика Бердичівська, 20 відбудеться пам’ятний вечір Франца Бржезицького, який розпочнеться о 12:45.
Довідка
Франц Карлович Бржезицький народився 4 вересня 1924 року в Житомирі у родині польського робочого, сім’я мешкала на Мальованці. Під час сталінських репресій його батько був розстріляний, а мати відправлена у Сибір на заслання. В 1941 році Україна була окупована німецькими війська. Молодий хлопець, а йому ще не було 17 років, разом з товаришами створює підпільну організацію, мета якої була боротьба із загарбниками.
В 1942 році хлопець був заарештований гестапо. Під час допиту, юнак не виказав жодного члена підпілля, хоча знав багатьох. Після допитів Франца кинули до камери смертників. Але в останній день страту замінили на утримання в концтаборі смерті “Майданек”, який знаходився у Польщі. У Майданеку проводились досліди по раціональним технологіям масового вбивства людей. Скільки там загинуло людей - точної цифри не знає ніхто.
В табір молодий хлопець потрапив в лютому 1943 року. Ще йому довелося побувати у концтаборах Гросс-Розен, що у Німеччині та Ляйтмеріц у Чехії. Юнак вистояв та вижив у дійсно нелюдських умовах утримання, а у цьому йому допомагали незламний характер та товариші. Також Франц був глибоко віруючою людиною
Коли Бржецького звільнили з табору, він пішов до армії. Але вже після війни Франц, який був радянським підпільником, а у Майданеку боровся із ворогом як працівник підпілля польської Армії Крайової, був заарештований радянським СМЕРШем. Але житомирянину вдалося втікти. Після він протягом чотирьох років жив підпільно в рідному місті, але все одно був повторно заарештований та отримав десять років таборів. В ГУЛАГу він сидів 5 років, після смерті Сталіна подав заяву на право реабілітації. Заяву задовільнили, бо провини дійсно не було та він приїхав додому, в Житомир. У Франца було багато професій, тому з пошуком роботи у нього проблем не було. Він став керувати бригадою будівельників та з часом почав користуватись великим авторитетом серед житомирян. Він був скромною людиною і не любив про себе розповідати, але все одно про нього знали та постійно запрошували на різні зустрічі.
