11 червня для громадян України заробив безвізовий режим з країнами Шенгенського простору. Шлях до нього був складним і цікавим. Він показав, що практичні «пряники» на кшталт безвізових подорожей можуть бути ефективним стимулом для української влади здійснювати важливі реформи.
Що ж Україна зробила для того, щоб отримати безвізовий режим, і як це вплинуло на процес здійснення реформ?
Україна була однією з трьох країн «Східного партнерства», з якими ЄС провів «переговори щодо візової лібералізації». Україна офіційно розпочала свій діалог про «безвіз» в жовтні 2008 року. План дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України представили на саміті Україна - ЄС у листопаді 2010-го року, під час правління Віктора Януковича. Тоді він пообіцяв, що Україна виконає план швидко, мало не протягом року. Втім, ця обіцянку він не виконав.
Минуло цілих п'ять років, перш ніж Україна змогла виконати всі основні вимоги, прописані в Плані дій. «Безвіз» став вагомим стимулом для перетворень, що стосуються значно більшої кількості питань, ніж просто свобода подорожей.
Стимул для біометрії
«Безвіз» поширюється тільки на власників біометричних паспортів. Тому українська влада ввела біометричні новації в документи, що засвідчують особу.
Обов'язковим елементом паспортів нового зразка стали відбитки пальців. Сьогодні ці нові паспорти відповідають вимогам Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО). Кількість біометричних паспортів, виданих українською Державною міграційною службою вже оцінюється в більш ніж три мільйони.
Втім, нинішні надмірно довгі черги в пунктах оформлення біометричних паспортів кілька знижують оптимізм: держава до сих пір не в змозі надавати послуги з видачі таких документів оперативно і ефективно.
Доступ до баз даних біженців ЄС
В рамках реалізації Плану дій модернізували Державну прикордонну службу України. Українські підрозділи забезпечили підключення пунктів пропуску через кордон до баз даних Інтерполу і посилили співпрацю з сусідніми державами в сфері прикордонного контролю.
Крім того, посилили Державну міграційну службу, зокрема, поліпшили процедуру виявлення незаконних мігрантів. Чисельність персоналу Державної міграційної служби зросла на 500 осіб.
Створили інститути, яких бракувало 25 років
Умови цього блоку були найважчими для досягнення, а й найважливішими. Основною частиною блоку - запобігання корупції та боротьба проти неї. Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура і Національне агентство з попередження корупції створені саме в рамках Плану дій з візової лібералізації. Вони не завжди відповідають очікуванням, але завдяки їм створена інституційна основа для протидії корупції. У попередні 25 років нічого подібного в Україні не було.
Після тривалих затримок, все-таки запрацювало електронне декларування для українських чиновників. Вони надіслали сотні тисяч е-декларацій. Однак, закони були недостатньо прописані і декларанти "каталися на гелікоптерах" і їх відпускали під заставу.
В рамках Плану дій Україна також почала системно розробляти власну політику протидії торгівлі людьми. З 2016-го вступила в силу відповідна нова Державна програма.
Згідно з даними Міжнародної організації з міграції, в 2016-му її жертвами став 1151 громадянин України. Однак лише 115 злочинів були зареєстровані, а суди винесли лише 28 вироків у відповідних справах. Тільки 110 осіб отримали статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми.
Однак, українська влада повинна пам"ятати, що ці позитивні зміни повинні бути незворотніми і системними.
А це означає, що спроби української влади здійснити «крок назад» можуть привести до скасування безвіза з боку ЄС.
- 2 просмотра
