Анна – та, що малює світлом
Мистецтво фотографії таке популярне зараз, що мало не кожний, у кого є цифровий фотоапарат вважає себе справжнім фотографом. Але справжні майстри, це ті, які вміють бачити незвичне у простому і малювати свої картини так само, як художники фарбами і пензлем створюють свої шедеври. Житомир може пишатися такими артистами. Майстерня міста представила чудову жінку, яка називає себе світлописцем. Більше розповість Житомир Онлайн.
В рамках проведення #МайстерняМістаЖитомир2018 відбулося відкриття виставки фоторобіт Анни Голтвянської "Житомир - моє зелене місто". Роботи світлописиці неможливо просто описати - їх потрібно побачити. Адже за міською і буденною метушнею ми часто не помічаємо живої природи, яка, на щастя, зберіглася в справді зеленому і яскравому Житомирі.
Фотографиня спілкувалася із житомирянами, представила власні листівки, які розроблені спеціально для посткросерів. Їх можна придбати на сайті «Листівки з любов’ю» та у Gnatyuk Art Centre.
Катя Chilly: звільніть свій голос! Медитація після презентації
На майстерні міста серед іншого було презентовано проект облаштування скверу на вул. Лятошинського, а промоутером виступила власне відома співачка та етнограф Катя Чілі.
Після виступу та соло на відкритті майстерні 6 червня, відбулася закрита медитація для особливих прихильників творчості Каті в студії авторки проекту Аліси Скворцової. Алісу з Катею пов’язують давні дружні відносини. Оскільки проект виявився дуже екологічним та філософським, то Катя вирішила підтримати його. Бонусом став вечірній перформенс «Звук как янтра». В тиші і напівмороці, сидячи на циновках, учасники старалися звільнити власний голос з тенет умовностей та блоків, які накладають щоденні обов’язки, праця, хвороби тощо. Катя була провідницею у світ звуків, де кожен з них у гармонії займає властиве лише йому місце. Насправді, щоби зазвучати, крім голосових зв’язок та резонаторів потрібна опора, впевненість у власних силах і відчуття, що звук – матеріальний. Його можна відчути, схопити і намотувати на вісь часу, як нитку.
Недарма у звірів та наших далеких предків крик був не тільки сигналом про небезпеку, але й способом розрядки, вибухом енергії. Учасники могли розкрити в собі прихований потенціал та подумати над тим, що насправді заважає нам висловлювати свої приховані емоції чи почуття.
