В 2018 році туризм і культура мають отримати новий поштовх для розвитку, адже зміна законодавства та децентралізація створюють нові можливості для громад і туристичних дестинацій. Та чи готові до цього в Житомирській області?
В.о. керівника управління культури ЖОДА Тетяна Парфентієва прийняла справи не в найкращому стані. Культурні об’єкти використовувалися або не на повну потужність, або всі гроші йшли на господарські справи, або працівники займалися виключно паперовою роботою. Ні про який розвиток не йшлося. З минулого року поволі колесо закрутилося: Житомир прийняв міжнародний проект MUSIC CAMP, проведено Дні Європи, фестиваль джазової музики, дні етнічних меншин, в Бердичеві відреставровано театр, видано новий путівник з історії міста.
Як писав Житомир-Онлайн, на Житомирщину висадився «культурний десант», який відвідав декілька музеїв міста та області, у нас гостювали іноземні журналісти, волонтери Корпусу миру та відбувся Форум інтегрованого розвитку та майстерня міських проривів.
На що чекати у 2018?
В програмі «Діалоги» розповідає Тетяна Парфентієва. Планується оновити магістрат, можливо саме там експонуватимуться таксидермічні роботи та мамонт, які поки що «законсервовані» в підвалах церкви, музеї стануть відкритими для людей і нових ідей. В планах – створення туристично-інформаційного центру в приміщенні водонапірної вежі.
18 січня- день селфі в музеї. Світова спільнота давно відмовилася від приховування експонатів, всі важливі речі, книги та документи сфотографовані, оцифровані, музеї світу мають віртуальні екскурсії. І лише пост-радянський простір лишається в своєрідній лакуні з доглядачами, які забороняють, а не допомагають, бояться дітей і вільних художників, що мостяться на підлозі і змальовують скульптури. У фейсбуці розголосу набув допис Олександра Ройтбурда, який мав суперечку із завідуючою відділом мистецтв Житомирського краєзнавчого музею:
«Я задал вопрос заведующей отделом искусств, интеллигентнейшей даме, проводившей для нас экскурсию … Я спросил: почему я впервые узнал об этих работах, почему музея нет в сети. Она сказала, что в сети есть только то, что пиратским образом сфотографировали посетители, и что в музее строжайше запрещена фотосъемка. Я сказал, что если люди не узнают, что там есть, они не придут в музей. Она сказала люди в музее не нужны, что задача музея – хранить и сберегать, а не показывать кому попало».
Така позиція не подобається керівнику управління культури, вона має намір вчити музейників новим підходам і ідеям, вчити зголосився Павло Гудімов.
«Можна приходити постійно. І фотографувати можна постійно. Єдине застереження – не можна використовувати спалахи. Бо це може нашкодити картинам, які мають достатньо поважний вік. Ну, і треба працювати. Треба їх вчити. Павло Гудімов готовий їх вчити, щоб вони поступово відкривались і показували ті скарби, які є там», - зауважила пані Тетяна.
Аби музей перестав бути «консервою» для зберігання експонатів, аби відкрити людям скарби і навчити цінувати їх, потрібно навчитися самим, а для цього попереду – довгий шлях. І першим кроком на шляху може стати традиція музейного селфі. І не тільки 18 січня. Нехай доброю традицією стане відвідування музеїв разом з дітьми. І тоді вони знатимуть, що таке мистецтво, класична музика, опера і балет. Смак варто прищеплювати з дитинства. І тоді з культурою в Житомирі та Україні все буде добре.
