Науково-фантастичний трилер: «Біоподи» в Житомирі

В неділю 17 грудня в залі Gnatyuk Art Center відбулася презентація книжки «Біоподи» Романа Гуртовенко. Модератором зустрічі був Сергій Твардовський, знаний в нашому місті куратор культурних проектів.

Як сталося, що юрист, що займається правозахисної діяльністю, адвокатурою написав такий художній фантастичний твір?

Відповідь на це питання виявилася простою і складною водночас. Пан Роман цікавився світоглядними концепціями, фундаментальною фізикою і очевидно, - фантастикою. Рушієм до написання книжки стали винаходи у царині біології, кріоніки. Сміливі заяви вчених про випуск штучного біонічного тіла підштовхнули автора до роботи над романом. Роздуми про те, як житиме людство в еру трансгуманізму, коли віра у вищі сили заміниться вірою в науково-технічний прогрес.

Пан Роман малює картину суспільства, де власне «людей» не буде, а існуватимуть «біоподи». Це істоти, в яких фактично нічого не залишилося від людського: емоції, любов, сексуальний потяг вилучені як непотрібні опції. А мозок також переформатований, пристосований для функціонування біонічного тіла. Цей термін - винахід автора, означає «подібні до людей».

Біопод - це людина, яка перейшла на новий технічний рівень, знищивши себе, власну ідентичність. Автор пропонує сценарій, за якого люди розплатяться за бажання жити вічно і не хворіти. Корпорація, яка створює біонічні тіла та проводить операції із пересадки мозку в новий «скелет» одного дня вирішує, що немає потреби в людях, як біоматеріалі чи виконавцях, що біоподи - досконалі і віддані можуть існувати цілком самостійно, а ці жалюгідні рештки сміливців, які насмілюються ще «жити по-людськи», підлягають знищенню. Про ці плани дізнається головний герой, який ось-ось має досягнути 20-річного віку, коли мозок стає біологічно придатним до «операції». Його рожевий світ розлітається на друзки. Все зовсім не так, як він думав! І як тепер жити, з таким «вірусом»?

Про це все ви можете дізнатися із книжки.

Присутні на презентації поціновувачі фантастики домовилися зустрітися за місяць, щоб після прочитання книги поділитися враженнями і відповісти на питання:

• Від чого застерігає автор?
• Чи виживе людина без почуття ідентичності, любові, емоцій?
• Що робить людину людиною?

Тішить той факт, що в Житомирі є фантасти. Бо як інакше? космічному місту без фантастики існувати неможливо. А ви як думаєте?