Скільки їх загинуло від початку війни, а серце болить за кожним. За тими, хто залишився на Могилі у пекельному 2014-му, за тими, чия кров вкривала землю біля Логвинова взимку 15-го, за тими, хто прийняв останній бій на сплямованому червоними краплями снігу Дуги у грудні 16-го, за тими, хто впав на землю промзони цього року.
Завтра у нього мав би бути день народження. Завтра його будуть ховати.
Максим Олегович Перепелиця народився 28.11.1990 року у Житомирі. З малих років мешкав у селі Давидівка Хорошівського району.
Спочатку навчався у Давидівській загальноосвітній школі, а останні два роки здобував середню освіту у школі села Грушки. По тому, 2008 року вступив до Житомирського технологічного коледжу, але не закінчив його.
29.10.2009 був призваний на строкову службу, а у 2011-му, майже одразу після демобілізації, підписав із ЗСУ контракт. Спочатку три роки проходив службу у військовій частині у Новоград - Волинському, а 2014 року підписав із ЗСУ новий контракт .
Молодший сержант, снайпер роти снайперів 95-ї окремої повітряно - десантної бригади.
Загинув 25 листопада у боєзіткненні з ворогом у Донецькій області.
Поховання планується на завтра, 28 листопада, на Смолянському військовому кладовищі Житомира. У нього залишились батьки та сестра.
Цього ж дня в зоні антитерористичної операції загинув сержант 95-ї десантно-штурмової бригади Литвинчук Дмитро Юрійович 1992 р. н., 2-й десантно-штурмовий батальйон. Військовослужбовець загинув 25 листопада 2017 р. близько 12:00 в районі опорного пункту, розташованого поблизу Верхнєторецького (Донецька область), від ворожої кулі снайпера.