Слабкодухим - не дивитися
Франсуа Озон вміє тримати глядача «за живе». Хіба трохи відпустить і знову вчепиться у мозок і серце. Трохи невдала назва для українського (як ї російського) прокату. Тут йдеться про людину, яка живе подвійним життям і її ніяк не вдається розкусити. А ви вважаєте, проживши кілька років під одним дахом з кимось, ділячи ліжко і стіл, що вже достатньо його пізнали? А от і ні. Навіть довіряючи повністю та роздягаючись перед кимось, чи можна вважати, що знаєте цю людину достеменно?
З першого кадру, де перед глядачем - вагіна, яка закривається, як око, він розуміє, що просто не буде і може вдавитися своїм попкорном. Буде жорстко, місцями - жорстоко. І вас змусять додивитися до кінця, аби дати зрозуміти, наскільки все складно у людській душі. Хлое закохується у свого психоаналітика, а лише потім розуміє, що він зовсім не такий, яким хотів себе представити.
Куди ти ведеш нас, Сусанін?
Що буде, якщо заблукати в джунглях? Та нічого доброго! Особливо, якщо гід - злодій і шахрай. Він заведе групу туди, куди Макар телят не ганяв а потім постарається вшитися. Та не тут то було! Самому буде непереливки! І хто ж його знав, що там мешкають тубільці, що мають незвичні здібності? Мало того, що вони канібали та ще й з привидами за панібрата! Тоді вже гроші і цінності ні до чого, аби вижити! Та чи вдасться? Ось де питання!
- 1 перегляд
