У Житомирі 27 жовтня відкрили сквер та перший в Україні пам’ятник видатному поету, політичному діячу та почесному громадянину міста Олегу Ольжичу.
І хоча він постав перед житомирянами не в тому вигляді, як пропонувалося спочатку, проте він таки є.
Міський голова Сергій Сухомлин зазначив, що Олег Ольжич став однією з найяскравіших постатей 20-го століття в історії сучасної України:
«У радянські часи ім’я житомирянина Олега Кандиби (Ольжича) було під жорстоким "табу". Без цієї людини неможливо уявити культурне та політичне життя української нації. Ольжич став символом національно-визвольного руху періоду Другої світової війни. Надзвичайно приємно, що перший пам’ятник Ольжичу з’явився саме у Житомирі».
На конкурс подавалося кілька проектів. Але в процесі голосування та обирання чомусь згубили проект знаного архітектора Перевозніка. У нього Ольжич виглядав більш статечно та виважено.
Краєзнавець Г. Мокрицький зазначив, що цей наявний проект представляє Ольжича революціонером, таким собі борцем за справедливість. Хоча Ольжич - це й поет, письменник, публіцист, громадський діяч.
Після відкриття пам’ятника відбулося його освячення та покладання квітів. Освячували його представники УПЦ КП та греко-католицькі священики. А ось на промови спромоглися виключно праві сили (ВГО «Свобода») та УНСО. Цікаво, що пластуни зі Станиці Житомир несли почесну варту.
В обласній бібліотеці для юнацтва було презентовано документальний фільм про життя та творчість Олега Ольжича. Все б нічого, але мало було сказано про тих істориків, краєзнавців, вчених та митців, які повернули це ім’я місту. Бо довгі роки точилася дискусія щодо перейменування скверу та демонтаж радянського минулого - погруддя Пархоменку.
Менше з тим, після всіх перипетій Ольжич повернувся до свого міста і тепер ніщо не здатне стерти пам’ять про нього.
