Топ-новина облетіла мережу: Україні дають безвіз! Аналітики прораховують ріст економіки, політики – покращання відносин між Україною та Європою, а наші співвітчизники, схоже, почали бронювати тури та пакувати валізи. Та чи не зарано?
Що ви повинні знати, які правила діють при в’їзді до Шенгенської зони?
Сайт Житомира буде вашим гідом.
1. Перевір свій паспорт
Отже, в’їжджати до ЄС без візи буде дозволено виключно тим, хто має біометричний паспорт. Тобто паспорт із чипом, на якому міститься фото, підпис та відбитки пальців даної особи.
Таке правило діє для всіх країн та і в самому Євросоюзі чинні лише біометричні паспорти.
Громадяни, які не отримали документ нового зразка лише через релігійні переконання, тепер можуть сміливо це зробити. УПЦ КП та УГКЦ не мають нічого проти чипів. Проти лише церква Московського патріархату. Та й те дивно: адже в РФ чиповані документи були введені в обіг на 10 років раніше ніж в Україні.
2. Що робити зі старими паспортами?
Нічого. Ними можна користуватися до моменту закінчення строку дії. Лише просити візу. Якщо є відкрита мультивіза у старому паспорті - вона чинна. Можна зробити собі другий біометричний паспорт.
3. Пакет мандрівника
Якщо з паспортом все більш-менш зрозуміло, то виникають питання, які документи ще потрібні. Народна творчість вигадує і довідки про вакцини і довідки з лазні. Нічого придумувати не треба. Є єдиний стандартизований набір - Шенгенський прикордонний кодекс (Schengen border code).
Головний висновок – додаткових документів не треба, все теж саме, що для громадян з візами. Перетнути кордон ЄС мають право громадяни, які:
1) мають на руках документ для перетину кордону (закордонний паспорт, проїзний документ дитини, диппаспорт тощо);
2) можуть обґрунтувати мету та умови свого перебування в ЄС;
3) мають достатні фінансові засоби як для перебування в ЄС, так і для повернення в Україну, або ж здатні отримати їх законним чином (це – пряма цитата із прикордонного кодексу);
4) не перебувають у переліку осіб, яким заборонений в’їзд до ЄС;
5) не становлять загрозу для громадського порядку, безпеки, громадського здоров’я та міжнародних відносин.
Мета поїздки
На кордоні вас все одно це спитають. Можливо митник задовольниться усним поясненням, а можливо треба будуть підтверджуючі документи: для бізнес- мети (запрошення на семінар,тренінг тощо, копія угоди), для туристів (маршрут, бронювання готелю, зворотні квитки- якщо їдуть не на машині) – але форма цих документів більш гнучка та довільна. Зупиняєтеся у друзів? Достатньо буде роздруківки листа чи запрошення.
Фінансова спроможність
Нагадаємо, цей пункт прикордонних правил стосується того, що у вас мають бути в наявності кошти для проживання. Очевидно, що нерухомість ніяк на це не впливає
Кодекс дає подорожуючому кілька опцій:
1) готівкові кошти (але майже ніхто в ЄС не возить значні суми готівкою)
2) тревел-чеки (застарілий та неактуальний варіант)
3) сплачене проживання та квитки
4) фінансові гарантії запрошуючої сторони
5) кредитні картки
В цілому, при перетині кордону не має бути додаткових перешкод. Можливі проблеми на кордоні, передусім з Польщею (адже там і нині пункти пропуску перевантажені). Так, до людей з порожнім паспортом будуть ставитися з більшою підозрою і частіше проситимуть показати бронювання, квитки та інші документі.
Але вже після першої подорожі і першого штампу паспорт стає не порожнім.
Єдине, що несе реальну загрозу – це недотримання правил нами, громадянами України. І в разі, якщо за півроку ми почуємо про масові порушення "правила 90 днів" чи про "вояжі" нелегальних заробітчан – тоді Україна дійсно матиме проблеми з безвізом. Але це – зовсім інша історія, яка, сподіваємося, так і не стане реальністю.
- 2 перегляди
