На черговій сесії міської ради депутати ухвалили рішення не виділяти кошти на археологічні розкопки на В. Бердичівській. Незважаючи на звернення громадян і петицію, яка зібрала достатню кількість підписів, було ухвалено рішення не виділяти з міського бюджету кошти на ці роботи, а залишити лише в районі Замкової гори.
Комісія з архітектури визнала печери і підземні ходи такими, що не мають історичної цінності. Мер міста Сергій Сухомлин вніс пропозицію, аби змінити асфальтове покриття, зробити прозорий купол для огляду і відремонтувати тротуари. Цю пропозицію прийняла депутатська більшість.
Житомир-онлайн нагадує, що 6 жовтня 2016 року під час ремонтних робіт бригада мало не втратила екскаватор, який провалився в глибоку яму. Було знайдено підземелля, яке виявилося «технічним підпіллям» триповерхового будинку 20-30 років ХІХ століття.
Відомий житомирський історик-краєзнавець Георгій Мокрицький розповів: «Я не дивуюсь, що тут є така знахідка, тому що ми знаходимося в тій частині Житомира, яка першою забудовувалася капітальними багатоповерховими будинками. Те, що це так зване «технічне підпілля», тобто підземна частина великого старого будинку, – це 100 %. Це ніякий не хід підземний, про який багато легенд ходить по Житомиру. Але вулиця Велика Бердичівська була набагато вужчою, тому от мені представник будівельника показав лінію, де закінчується ця споруда, і я думаю, що по ній вона й була забудована. Є план Житомира 1949 року (аерофотозйомка), на якому показані старі будинки і всі зруйновані залишки будівель. За ними я й буду вираховувати, що тут стояло. Але за пам’яттю, можу сказати, що раніше тут знаходився великий триповерховий будинок із цегли-сирець. Попередньо, це десь 20-30-ті роки ХІХ сторіччя»
Ця знахідка дозволить історикам обласного краєзнавчого музею уточнити вік вулиці В. Бердичівської та зробити її реконструкцію.
«Цегла старовинна, не сучасна. Справа в тім, що нема такої інформації, було тут приміщення, чи ні, але за словами мешканців ще в 20-х роках на цій території виникали неодноразово провали під землею. На 19 початок 20 століття, коли тут будувався перший водогін 1895-98 роки, то неодноразово натрапляли на такі підземелля. Місцеві підприємці, які будували у цих стінах магазини, використовували їх як місця сховища продуктів, різного реманенту, вина, виробів різноманітних. Наприкінці 19 століття міська дума зробила комісію, щоб вивчити це питання, оскільки ці підземелля провалювались і руйнували поверхневий шар ґрунту і шлях, то треба було здійснити ремонт, а перед тим, як це зробити, необхідно було вивчити ситуацію взагалі. Така комісія була, вона працювала, підтвердила наявність таких підземель, але чим воно закінчилось надалі – невідомо», - розповідає старший науковий співробітник відділу досліджень Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександр Тарабукін.
Розкопки на Замковій горі житомирські археологи продовжать вже з київськими колегами.
Нарешті 27 червня, як стало відомо Житомир-Онлайн, розкопки було відновлено. Проводять їх археологи спільно з волонтерами-студентами педагогічного університету.
Вирито велику яму екскаватором. Працюють робітники, аби укріпити стінки підземелля.
"Розкопки лише розпочалися, а невеличкі знахідки вже є: кахельна плитка (різновид кераміки, художньо-декоративний кахель, що використовується для облицювання печей, стін осель і палаців, фонтанів тощо), чавунний баняк, навіть рештки гасової лампи. Про вік цих знахідок поки нічого не відомо",- говорить Андрій Коломієць.
Подібна практика існує в багатьох країнах. Ніколи не допускають, аби історичні пам"ятки занедбувалися чи закатувалися в асфальт. Бо інакше туристам просто не буде на що дивитися.
Житомиряни, проходячи повз, запитують, чи не знайшли, бува, копачі якихось коштовностей, старовинних монет. У відповідь чують, що ні.
"Хтозна, що можна знайти в цьому підземеллі. Думаю, якщо пройтися тут з металошукачем, то цілком можливо, що ми знайдемо багато цікавого. Продовжимо працювати й завтра, буде ще більше людей. Головне, щоб нам не завадив дощ", — підкреслює Андрій Коломієць.
Є ідея накрити підземелля склом, аби відвідувачі побачили, що криється під Великою Бердичівською. Еспонати можна виставити в краєзнавчому музеї, а поруч з розкопками зробити опис. Той, хто хоче побачити старовинні речі "вживу", дійде до музею і таким чином, внесе свою частку у його розвиток.
Взагалі, непогано би об"єднати всі історичні пам"ятки своєрідним маршрутом, спробувати відчитати наше місто як текст, зробити його логічним та структурованим. Вдалі приклади вже є. Взяти хоч би "лінію рози" за романом Дена Бравна. Тисячі його фанів блукають вулицями Парижа, шукаючи зображені в книзі місця.
Наше місто дуже цікаве, йому є чим пишатися, попри всі спроби цю історію забути чи затерти.
Житомир - старовинне місто, не шукайте легенд і вигадок, бо життя приносить приємні несподіванки!
- 8 переглядів
