В одному відомому фільмі герой стверджував, що «скоро не буде ні театру, ні кіно – лише суцільне телебачення!»
Та театр і кіно нікуди не зникли, навпаки телебачення втрачає свій вплив на користь інтернету. Так само казали про книжки. Мовляв, зникнуть як вид, це архаїка, бібліотеки теж не будуть потрібні, все в інтернеті знайти можна! Потім з’явилися електронні книжки. Знову галас: ера паперових носіїв минула, книжки – це історія!
Аж ні. Паперові і електронні книжки існують паралельно, не заважаючи одне одному. Малюкам подобається гортати книжки-картонки, книжки-розкладайки, тактильні книжки та віммельбухи. Електронну книжку не спробуєш на зуб, вона не пахне, її не погортаєш.
Втім, діти ростуть і батьки непокояться: як зробити так, щоб дитина читала, щоб любила книжки, розвивала свою уяву та розум?
Відповідь одна. Читати самим! Діти повинні бачити тата і маму з книжкою. Не час від часу, а постійно. Книжки в домі повинні бути у вільному доступі, з них не потрібно робити ікону і шанобливо лише корінці протирати. Книжки повинні бути читаними.
Добре, якщо у кожного члена родини є своя бібліотека. Для малюка це спочатку невеличка коробочка з картонками, потім поличка з казками та історіями, до якої він сам може дотягнутися. Школяру підійде етажерка з різними поверхами для підручників та художньої літератури. А старші діти можуть сміливо користуватися бібліотекою батьків або дідуся з бабусею.
Допоможіть дитині створити каталог наявних у нього книг. Так дитина навчиться систематизувати інформацію та вчитиметься виділяти головне.
Зробіть свої власні сімейні традиції! Читання перед сном, читання вголос, читання по ролях, читання у імпровізованому «вігвамі» з стільців та покривал… Оберіть те, що підійде для вашої родини.
Прочитана на ніч добра казка зробить набагато більше для виховання, ніж ціла година нотацій.
- 4 перегляди
